Радіоканали як засоби масової інформації мають свої особливості. Головна з них полягає в тому, що аудиторія лише чує вас. Для досягнення успіху треба зосередитись не лише на тому, ЩО ви кажете, а й на тому, ЯК ви кажете.

 

Радимо штабам, перш ніж приймати рішення щодо виступу кандидата на радіо, звернути увагу на його голос та вимову. Якщо при безпосередньому спілкуванні з виборцями та у телевізійному ефірі слухачі оцінюють кандидата також за зовнішніми даними, мімікою, жестикуляцією, то по радіо вони його лише слухають. Практика показала, що сприйняття особи, яка виступає по радіо, погіршується, якщо:

·         виступаючий має значні дефекти дикції (неправильно вимовляє один чи кілька звуків, заїкається тощо);

·         голос є «старечим»: звучить глухо, нечітко (іноді такий голос може мати й досить молода людина);

·         характерна нечіткість вимови, що є наслідком протезування зубів або травм щелепи;

·         людина має виражений акцент, не характерний для відповідної місцевості;

·         голос є неприємним: різкий, вимова голосних звуків «з підвиванням» тощо.

           

Якщо ваш кандидат має якусь з описаних вад, можливо, краще відмовитись від запису на радіо. Зробіть аудіозапис бесіди з кандидатом. Уважно прослухавши цей запис, ви зможете прийняти рішення стосовно доцільності виступу на радіо.

 

Радіоінтерв’ю кандидата може бути як студійним записом, так і бесідою в прямому ефірі. Кожен з цих варіантів має переваги та недоліки.

 

Для кандидата, який не має досвіду спілкування в прямому ефірі, більш «безпечним» є варіант студійного запису. Такий запис може бути відредагований як за змістом, так і з метою кращого звучання. Можна навіть зробити голос кандидата приємнішим. В той же час редагування – це не лише спосіб покращання сприйняття вашого кандидата. Частими є випадки «нарізки» інтерв’ю таким чином, що в кінцевому варіанті монтажу гість студії каже не те, що сказав насправді. Врахуйте цю можливість, якщо Ви не можете повністю контролювати процес підготовки запису до ефіру.

 

Прямий ефір гарантує кандидата від «монтажних фокусів». Але слід визнати, що інтерв’ю в прямому ефірі може дозволити собі вправний оратор, який має навики полеміки. Людина повинна не лише чітко й зрозуміло висловлюватись та мати великий словниковий запас. Треба вміти відповідати на «незручні» й провокаційні питання, не видавати інтонацією роздратування тощо.

 

Навіть під час запису слід поводитись так, ніби ви в прямому ефірі. Це дисциплінує, змушує висловлюватись більш чітко, не казати того, що не повинні чути виборці.

 

Якщо ваш кандидат не є професійним політиком та вправним оратором, краще відмовлятись від участі у програмах, де можливі провокаційні випади на адресу вашого кандидата, «незручні» питання тощо. Не впевнені, що він вийде переможцем? Тоді ввічливо відмовляйтесь. Нехай виборці вважатимуть кандидата небагатослівною зайнятою людиною. В будь-якому випадку це краще, ніж зробити його героєм сатиричної радіовистави.

 

Радіоканали можуть запропонувати різні формати бесіди: від бліц-інтерв’ю з двох-трьох питань до тривалої змістовної розмови. Бліц-інтерв’ю можна використати для стислого повідомлення важливої інформації (про висування, важливу ініціативу тощо). Тривала розмова допоможе презентувати особисті якості кандидата, продемонструвати його переваги, донести до виборців основні послання кампанії. В будь-якому разі не варто перевищувати ліміт 15 хвилин. Якщо інтерв’ю «договірне», й ведучий працюватиме на боці кандидата, цього часу досить, щоб емоційно, але стисло, повідомити все необхідне, не втомивши аудиторію.

 

На відміну від бесіди з журналістом друкованого видання, радіоінтерв’ю відбуватиметься виключно в студії. Тому кандидат повинен узяти з собою всі документи та нотатки, які можуть знадобитись під час бесіди. Кандидат має знати, що зловживати цитуванням документів не слід. По-перше, слухачі будуть чути шелестіння паперу (в прямому ефірі ці звуки не прибиратимуть). По-друге, замість живої мови виборці слухатимуть декламацію. Це, безумовно, знизить інтерес аудиторії. Ви повинні визначити й занотувати ті ключові послання виборцям, які має повідомити кандидат. Відкритий на відповідній сторінці записник, а краще – аркуш цупкого паперу з нотатками, кандидат триматиме перед очима під час інтерв’ю. Зачитувати будь-які уривки слід лише за умови, що цитування є необхідним (наприклад, цитування виступу конкурента). В усіх інших випадках кандидат має передати зміст власними словами.

 

Домовившись про час інтерв’ю, не запізнюйтесь. На запис краще прибути щонайменше за 15 хвилин. На прямий ефір вас, швидше за все, попросять прийти набагато раніше.

 

Як це не дивно, слід підібрати кандидату відповідний костюм. Одяг повинен відповідати тому образу, який він має створити під час бесіди. Практика показує, що стиль одягу впливає на манеру говорити. Людина в джинсах розмовлятиме повільно, розслаблено, веде бесіду у дружній манері. У костюмі та з краваткою кандидат стане більш зібраним, говоритиме по-діловому. Звісно, професійний політик і в домашніх капцях висловлюватиметься відповідно до мети виступу. Але ж не всі кандидати мають такі таланти і досвід.

 

Застерігаємо кандидатів від вживання спиртних напоїв перед інтерв’ю. Деякі з наших замовників дозволяли собі випити «для хоробрості». Внаслідок цього якість їх сприйняття та швидкість реакції погіршувались.

 

Фахівці рекомендують, прямуючи до студії, слухати відповідний канал. Це дасть змогу відчути дух каналу. Якщо ж вам пощастить, ви почуєте також голос ведучого, який розмовлятиме з вами, оціните його стиль поведінки, мову тощо.

 

Можна запропонувати кілька нехитрих прийомів, які покращать звучання голосу та зроблять розмову більш цікавою для слухачів:

 

1. Використовуйте інтонацію. Не говоріть монотонно, ніби зачитуєте нормативний документ. Не звітуйте, а розповідайте.

 

2. Слідкуйте за темпом мови. Говоріть у середньому темпі. Погано сприймається як дуже швидка, так і дуже повільна мова з безкінечними «е-е-е..». Найбільш важливі моменти підкреслюйте уповільненням темпу.

 

3. Розмовляючи з радіоведучим, посміхатись у відповідних місцях. Це додасть мові емоційності. Розмова стане більш жвавою, «живою».

 

4. Говоріть зрозумілою мовою. Уникайте слів, невідомих вашій аудиторії. Не вживайте довгих речень з дієприкметниками. По-перше, ви самі ризикуєте заплутатись в конструкції речення і вжити, наприклад, не той відмінник. По-друге, слухачу важко буде слідкувати за вашою думкою.

 

5. Контролюйте вживання слів-паразитів. Краще, звичайно, щоб вони не звучали взагалі. В радіоінтерв’ю вони особливо «ріжуть слух». Постійні «так от», «ну», «саме» відволікатимуть слухача від суті.

 

6. Не зловживайте сполучником «і» на початку та в середині речень. У певний момент слухач відволікається від теми розмови та чекає лише на наступне «і». Приклад прямої мови: «Ми знаємо про цю проблему і докладаємо всіх зусиль для її подолання. І виборці нас підтримують. І вчора ми, як раз зустрічалися з працівниками металургійного комбінату, і вони нам про це казали».

 

Кандидат має постаратись завершити розмову на «змістовому підйомі». Наприклад, ще раз назвати головну ідею програми або бачення майбутнього міста. При цьому не слід залишати головне на кінець бесіди. Завжди є ризик, що вам не вдасться це сказати (наприклад, час програми буде вичерпано). До того ж, резюме розмови робить, як правило, журналіст. Останні слова кандидата не повинні звучати легковажно. Тому не варто закінчувати розмову банальністю.

 

В кінці інтерв’ю обов’язково подякуйте ведучому за запрошення та розмову, незалежно від того, відбувається бесіда для запису чи у прямому ефірі.

 

 

Автор: Олександра Хрістофорова

сторінка Facebook

канал YouTube

 

 

 

---

 

Подпишитесь на рассылку семинаров и тренингов, если

- Ваша цель - быстро подготовить адекватный персонал для политической кампании

- Ваша цель - стать профи политконсалтинга