Центр политической информации «ДАТА»
суспільно- політичні проекти
прикладні наукові освітні




СТАТТЯ: Створення текстів – відповідей на дискредитаційні публікації та кампанія контрпропаганди

            Практика показує, що кандидата, який має авторитет у виборців, не так легко побороти за допомогою антиреклами. Спрацьовує мотив «наших б’ють!». То ж проти претендента на посаду, що є (у сприйнятті виборців) чесним, відвертим, таким, що знаходиться «над політикою», важко вести негативну кампанію. Подібний імідж мають окремі керівники успішних промислових підприємств, громадські діячі, діячі культури й спорту тощо. Висновок: працюйте над іміджем свого кандидата, створюйте та закріплюйте у свідомості виборців позитивну установку. Навіть якщо вся його трудова біографія складається із переміщень з однієї посади чиновника на іншу, можна її правильно подати, знайти досягнення, позитивні характеристики особи тощо.

            Наскільки б влучною не була антиреклама проти вас, вона сама по собі має позитивні наслідки:

  1. Покращення впізнавання кандидата. Хоч це і є впізнавання зі знаком «мінус», але ж за рахунок конкурентів. Знак можна й поміняти. Як не дивно, непрофесійно зроблені антирекламі матеріали характеризуються високим ступенем особистої зацікавленості та натхнення. Це сприяє формуванню позитивного образу героя публікації.
  2. Викликають у виборців сильні емоції. Хоч емоції і є негативними, це краще, ніж байдужість. Психологи стверджують, що негативні емоції є первинними, тому сильно «зачіпають» людські душі.
  3. Спричиняють емоційне піднесення кандидата, на якого нападають. В ньому прокидається інтерес до боротьби, азарт та бажання перемогти. Крім того, в ситуації, коли кандидат «постраждав від влади» кількість захисників збільшується в кілька разів.
  4. Згуртування прихильників навколо несправедливо ображеного героя. Крім того, «вдала» емоційна антиреклама здатна залучити на ваш бік ще й додаткових прихильників.
  5. Завідомо неправдиві публікації (якщо це є очевидним або доведеним) повертаються проти авторів та підвищують рейтинг жертви наклепу. Громадськість обурюється та захищає «жертву».
  6. Антиреклама та пов’язані з нею скандали підвищують популярність героя. Вони сприяють подальшому просуванню кандидата, навіть якщо ці вибори він програв. Пізніше він може перемогти на виборах більш високого рівня.

Однак, застерігаємо вас від використання антиреклами проти власного кандидата для підвищення його рейтингу (деякі замовники наших послуг звертались з такими пропозиціями). Незважаючи на все вищевикладене, слід визнати, що навіть недоведені та абсурдні звинувачення на адресу політичного суперника залишають у свідомості виборців певне враження та вносять непередбачувані корективи в його імідж. Спрацьовує логіка відомого анекдоту «чи то він щось вкрав, чи в нього вкрали, але була там якась некрасива історія».

Існує лише один не дуже ризикований прийом подібного роду – «роздути» уявні утиски кандидата з боку влади. Але будьте обережні: не називайте конкретні установи, осіб, взагалі краще не «прив’язуйтесь» до місцевості.

            Пам’ятайте, що добре ім’я кандидата навряд чи залишиться незаплямованим. Плануючи кампанію, зважайте на найгірші варіанти розвитку ситуації.

            До висування кандидат з менеджером кампанії має проробити всі незручні моменти власної біографії. Зробіть заготовки контрпропагандистських матеріалів. Визначте, хто може розпочати кампанію проти вас, та сплануйте дії у відповідь.

            За наявності у біографії кандидата очевидних «плям» подайте ці факти у власній друкованій агітації під відповідним кутом зору. Це дасть вам можливість запропонувати власну вагому інтерпретацію «незручних» фактів. Перша версія краще запам’ятовується. До того ж, конкурентам немає сенсу використовувати в якості компромату відомості, які кандидат вже сам оприлюднив. Маючи «розвідників» в штабах суперників, ви можете опублікувати відповідний матеріал, як тільки дізнаєтесь, що проти вас готується публікація. Однак, така робота під силу лише великим професійним штабам. Тому, якщо невигідна інформація про вашого кандидата є доступною для шукачів компромату, краще одразу зробити «щеплення» шляхом публікації власної версії.

            Можна рекомендувати кілька методів спростування негативного повідомлення.

  1. Обіграти негативну інформацію, щоб зменшити (або звести нанівець) її значимість. Це можна зробити за допомогою жарту («Я вже подарував свій «Ролекс» авторам тієї листівки. То ж тепер, коли вони мають такий годинник, буду їм за це дорікати.»). Можете навіть видати комікс на тему компромату. Можна також пояснити, що наведені відомості не здатні нікого опорочити. Більш простий, але менш ефективний шлях, - заперечувати очевидне.
  2. Взагалі не реагувати на антирекламу. Практика показує, що без додаткової «підпитки» негатив припиняє працювати протягом 9 днів. Тоді як прагнення «очиститись» від звинувачень підтримує інтерес до теми. Такий метод є особливо ефективним як відповідь на дрібні абсурдні звинувачення («має двох великих собак, незрозуміло, де бере гроші на їх харчі»; «ганяє вночі по місту на великій швидкості» тощо).
  3. Відповісти на негатив позитивом. Наприклад, запросити лідерів громадської організації, що поширила негативну інформацію, в штаб на чашку чаю. Звісно, такі події мають висвітлюватись (наприклад, можна розіслати прес-реліз з фотоматеріалами).
  4. Переведення компрометуючих відомостей на адресу автора антиреклами. Наприклад, в ухилянні від сплати податків можна звинуватити будь-якого підприємця.

Якщо ви прийняли рішення відповісти на антирекламу, використовуйте одну з запропонованих фахівцями ліній захисту (методи подано у викладенні авторів збірника: Самый короткий путь к власти: Сборник технологий проведения политических предвыборных кампаний / Сост. Н.Н. Петропавловский, А.П. Ситников, М.А. Артемьев, В.И. Гафт. – Таганрог, 1995.):

   «Я цього не робив». Заперечуйте звинувачення, висунені проти вашого кандидата. Метод є прийнятним, якщо оприлюднена інформація дійсно є неправдивою або коли ви впевнені, що автори антиреклами не мають переконливих підтверджень (документів, свідків тощо).

   «Я це робив, але це не те, чим здається». Поясніть, чому звинувачення є безпідставним, хоча наведені факти й мали місце. Наприклад, кандидат може заперечити, що його фонд допомагає пенсіонерам, розраховуючи присвоїти їх квартири.

   «Мені шкода, що я так вчинив, і більше я так не робитиму». Якщо немає іншого виходу, визнайте звинувачення та обіцяйте більше так не робити. Застосувати цей метод можна в першій половині кампанії й лише один раз.

   «Людина, яка каже, що я таке зробив, є негідником». Метод є прийнятним, якщо оприлюднена інформація дійсно неправдива або коли ви впевнені, що автори антиреклами не мають переконливих підтверджень.

   «Я не маю причин виправдовуватись». Роблячи таку заяву, ви відсторонюєтесь від звинувачення і конфлікту, уникаючи іміджу скандаліста. Тоді як автор антиреклами виступає за таких обставин пліткарем та інтриганом.

   «Люди, які намагаються мене опорочити, самі не є безгрішними». Займаючи впевнену позицію та за наявності потрібної інформації, атакуйте у відповідь.

            Який би компромат не оприлюднили конкуренти, кандидат не повинен багатослівно виправдовуватись у відповідь. Атакуйте, стверджуйте, що це наклеп або, що викладені факти не можуть вас зганьбити. Вибір варіанту залежить від оприлюдненої інформації, ситуативного контексту тощо. Реагуючи на відверту брехню, можна звернутись до виборців з листівкою, в якій кандидат шкодує, що його конкуренти вдаються до брудних методів: «Вони не мають підтримки, розуміють це і намагаються дискредитувати лідера».

Якщо ви вирішили спростувати опубліковані факти, подайте скаргу. Скористайтесь правом, наданим кандидату чинним законодавством. Можливим є оскарження дій іншого кандидата (якщо він розповсюджує підписаний ним роздатковий матеріал) або ЗМІ, в якому мала місце публікація. Серйозні, а головне – безпідставні звинувачення можуть стати предметом судового розгляду. Вивчивши обставини, юристи кандидата подають позов. Від ЗМІ можна добитись публікації відповіді або спростування.

            Оскаржити поширення анонімного матеріалу (або за підписом неіснуючої особи чи організації) набагато складніше. Можна розіслати у місцеві ЗМІ прес-реліз з викладенням вашої позиції з приводу поширення наклепу (до того ж, анонімного). Обов’язково додайте до прес-релізу примірник (не копію) такого матеріалу. Розсилаючи прес-релізи електронною поштою, додайте відскановану копію антиреклами.

Реагуйте адекватно. Це означає, що реакція на негативне повідомлення за силою психологічного впливу й охоплення виборців має трохи перевищувати компрометаційний вплив. Скажімо, анонімна роздаткова реклама звинувачує кандидата у насиллі в родині. Звинувачення є вигадкою, не знайде підтверджень й не приверне багато уваги. Найкраща реакція – мовчання або заява, що кандидат не має причин виправдовуватись. Було б помилкою замість цього розгортати у відповідь масштабну кампанію в ЗМІ проти кандидата, який стоїть за цим матеріалом, з вкиданням серйозного компромату проти нього.

            Застерігаємо вас від паніки. Під впливом антиреклами не можна скасовувати оголошені зустрічі з виборцями, відмовлятись від участі кандидата в інших заходах тощо. Це можуть зрозуміти як непряме підтвердження висунутих звинувачень.

            Роздаткову поліграфію з контрпропагандою краще доручити розповсюджувати агітаторам, які вже знають виборців та користуються у них певною довірою. Під гаслами захисту несправедливо звинуваченого агітатори викличуть потрібні емоції у виборців.

            Тримайте «в запасі» сильну фігуру, яка зможе виступити на захист вашого кандидата. Це має бути відома авторитетна в окрузі людина. Як правило, виступ такої особи на підтримку кандидата, має настільки сильний вплив на виборців, що подальші обговорення стають непотрібними. Пам’ятайте, що виступ такої особи повинен мати форму публікації в друкованих або аудіовізуальних ЗМІ. Роздаткова поліграфія для цього не підійде.

            Готуючи текст прес-релізу або роздаткового матеріалу, не робіть типових помилок.

  1. Не переказуйте компрометуючий матеріал. Особливо застерігаємо вас від цитування його тексту. Переказ привертаєте увагу читачів до відповідної інформації та підштовхуєте їх до обговорення. Згадуйте лише ті факти, які є необхідними. Виборці повинні розділити ваше обурення, а не аналізувати наклеп.
  2. Користуйтесь сухими важкими фразами. Слід уникати бурхливих емоцій, виражених епітетами та порівняннями. Всі стилістичні прийоми, які створюють образи у свідомості читача, є зайвими. Текст має бути стриманим.
  3. Не слід наводити лайливі слова. Всі негативні характеристики передавайте за допомогою слів, які можуть бути використані в офіційному тексті («безвідповідальний», «протизаконний», «підступний» тощо).
  4. Не згадуйте про те, що ви образились. Це не повинно навіть «прочитуватись між рядками».
  5. Головна емоція кандидата в матеріалі-відповіді – обурення нечесними методами боротьби, які застосовують конкуренти. Не зайве згадати про те, що виборців дурять, намагаються зробити з них маріонеток тощо.
  6. Не зловживайте обсягом тексту, перетворюючи його на звинувачувальний вирок. Максимальний обсяг - 500 знаків без урахування пробілів.

 

Автор: Олександра Хрістофорова

сторінка Facebook

канал YouTube

 

 

 


 

 

Подпишитесь на рассылку семинаров и тренингов, если

- Ваша цель - быстро подготовить адекватный персонал для политической кампании

Ваша цель - стать профи политконсалтинга

 


<<назад

Сайт работает на BCMS при поддержке https://studiobrand.net