Центр политической информации «ДАТА»




Заява партії "Євротурбота" архив
 
Ситуація в МВС

     Головним міліціонером держави, до часів Міністра Внутрішніх Справ Кравченка, завжди був профі в погонах – Міністр ВС. Міністр ВС, за положенням про міліцію, повинен очолювати розслідування усіх резонансних справ в Україні. І таких справ, пов’язаних із життям та здоров’ям людини, за місяць бувають сотні. Але зараз міністр ВС Луценко – це політична фігура, і він не може бути призначений першим заступником міністра, бо це – генеральська посада професіонала – юриста – оперативника. Взагалі, не можна зрівнювати підстави бути не військовою особою – міністром обороні та не спеціалістом – керуючим МВС. Адже у військових, за специфікою стратегії і тактики, є об’єднані штаби, а їх керівники – є військовими спеціалістами вищого класу.
     Міністерство Внутрішніх Справ – це державна установа спеціального призначення, що діє задля захисту прав людини та покарання винних у злочинах. Адже ми не кажемо, що міністром фінансів, чи економіки, чи освіти, чи охорони здоров’я може бути агроном чи журналіст. Ось у чому величезне зло для України – це керівництво галузями і міністерствами не професіоналами.
     Набуття професіоналізму, пов’язано із отриманням кар’єрних сходин, а не навпаки. Щодо агентурної діяльності міліції – це не є чимось секретним чи незрозумілим. Причому, агентурна розробка – це майже кожна перевірка оперативними службами міліції щодо підготовки до злочинів, та для розкриття злочинів. Агенти в міліції – це громадяни, що не працюють в міліції і, по ідеї, чи, частіше, через компромат на них вимушені давати відомості, що інтересують міліцію. Міліція – це в основному орган дізнання, хоча в міліції є і служба слідства. Міліцейському слідству підслідні тільки окремі статті Кримінального Кодексу, але дізнання міліція запроваджує навіть і по тих статтях, що підслідні прокуратурі. Якщо перша оперативна (оперативна – значить із застосуванням агентури) служба карний розшук – це служба, що проводить дізнання одразу разом із слідством після вчинення злочину і відкриття карної справи, то друга оперативна служба, по економічним злочинам, проводить дії не від початку злочину, а від конкретної людини, яка має можливість скоїти такий злочин і на це маються аргументи. Я не кажу про інші допоміжні служби зовнішнього спостереження, відділ безпеки і т.д., які теж можуть мати свою агентуру і розпочинати агентурні справи по дізнанню. Агентуру собі вишукує кожний оперативник, в залежності від рангу зайнятої посади міліціонера і його агентура, що має свій зріз в суспільстві. Чим вищий ранг, тим більше оперативником завербовано своєї агентури і тим більше у вищих ешелонах суспільства ці агенти можуть давати інформації. Міністр Внутрішніх Справ – це найвищий ранг міліціонера-оперативника, тому його агентура звичайно найпотужніша – так було завжди, у всі часи і у всіх країнах. А наш міністр ВС – журналіст і може вести тільки журналістське розслідування.
     Саме тому, що Міністерством ВС керують не професіонали, вже декілька років не можуть розслідувати резонансні справи типу вбивства Гонгадзе, вбивства Кравченка, вбивства Кирпи, вбивства Кушнарьова, вбивства Курочкіна, стрілянину у вікно кабінету Богатирьової і т.д. Тобто МВС перестав бути державним закладом для захисту прав і свобод громадян, а перетворився у політичний заклад, що керується політиками на їх користь. Якщо по резонансних справах міністр ВС приймає політичне рішення, а не згідно КПК і КК – тоді і в районних відділках все здійснюється по аналогії по мотивам догодити міністру і отримати підвищення та вище звання, а може хто і із інших інтересів. Тобто виникає право аналогії, яке створює суперкорумповану державу. Ці ж самі аргументи можна застосувати і для прокурорів, і для судів, які теж у всіх резонансних справах виконують політичне корумповане завдання.
     От давайте трохи зупинимося на вбивстві Гонгадзе. Адже логіка і здоровий глузд, а також ті факти, що зараз викладені різною пресою, зовсім не дають підстави на те, щоб влада президента Кучми йшла на кримінальний злочин, коли влада мала зовсім протилежні цілі – зібрати докази для суду про кримінальну діяльність деяких журналістів. Проводиться розробка і збираються негласно докази не для того, щоби вбити, а для того, щоб покарати законною силою влади. Сьогоднішня влада, «впіймавши» на відпочинку Пукача і не впіймавши Лозинського, занадто неправдоподібно змальовує ситуацію. Усі факти притягнуті до цілі і мети звинуватити ту силу, яка і зараз має величезну силу, а не те, що у 2000 році, коли ще не було такої направленої атаки на Кучму. Адже якби такий злочин планувався спецгрупою влади, або навіть злочинною групою, яку міг створити колишній Міністр Внутрішніх Справ Кравченко і дав злочинний наказ вбити, то НЕ ПОГОДИТИСЯ, ЩО МІНІСТР Внутрішніх Справ тоді був СПЕЦІАЛІСТОМ ОПЕРАТИВНОЇ РОБОТИ ніхто не може, БО МІНІСТР В.С. повинний сам керувати операціями піймання особливо-небезпечних злочинців через свою, оперативну розробку із працею тисяч агентів і органів В.С.: (Луценко це не стосується , бо він політичний міністр), працівників технічного забезпечення операції, працівників зовнішнього спостереження, працівників інформаційного центру про розташування агентів усіх служб за місцем проживання і роботи того, кого розробляють. Тобто, розробка і спостереження для МВС – це не створення захисту для громадянина на те, щоб його не вбили, це дії по збиранню гласної і негласної інформації, яка документує злочин. Документація злочину відображується у декількох паралельних документах розробки.
     Якби міністр дійсно вирішив би стати злочинцем і захотів би вбити Гонгадзе чи ще когось, хіба він би створював отаку розробку вбити і залишити стільки численних доказів вбивства, та ще й залишити труп для упізнання. У такого б іудівського злочинця в арсеналі були б різноманітні вбивства із застосуванням медичних препаратів, які через дві-три години після смерті повністю розпадаються і діагноз лікарями встановлюється як серцева недостатність. Це і умисне зараження снідом чи іншими більш короткотерміновими хворобами. І спеціаліст-злочинець такої ваги та ще й криміналіст ніколи б не залишив ніякого трупа. Навіть безграмотний тупорилий вбивця київських дівчат спалював трупи. Достатньо було однієї каністри бензину – і про труп Гонгадзе ніхто б ніколи не згадував, а без трупу немає вбивства, а є безвісті загублена особа.
Чого це наше суспільство такої поганої думки про нашу міліцію, бо суспільство ставить свої непрофесійні знання вище за знання професіоналів. Я кажу і в тому розумінні, що заказані вбивства такої ваги обов'язково і планувалися, і виконувалися тільки професіоналами. Тільки чомусь професіонали виконували заказаний злочин саме так, щоб їх знайшли і своїми слідами вони звинуватили самі себе.
     Так , дійсно вбивство було виконано професіоналами, але саме так і виконано, щоб політики змогли виставляти претензії владі у недемократичності президентської влади, при якій гинуть журналісти, з тим, щоб легше і правдоподібніше було виставляти подальші фіктивні звинувачення президенту, щоб самим прийти до влади. Але Кучма виявився твердим горішком.
     А згадайте, як через два дні після зникнення Гонгадзе, ще коли не знайшли трупа Гонгадзе, а паркани і дома в Києві вже були обклеєні листівками про зникнення і можливе вбивство владою журналіста сайту. Навіть вбивство народних депутатів. Кирпи чи Кравченка не мало такого піарівського оформлення. Адже це комусь було треба. Саме цей факт каже, що до зникнення чи вбивства Гонгадзе дуже ретельно готувалися і готувавсь не Кучма, а його опоненти. Пройде час і ситуація проясниться і, чи буде про це знати суспільство – думаю, що так, бо єдине, за що Ющенко і помаранчеву революцію треба дякувати, то це за поняття народом, що влада завжди бреше, і не треба нікому вірити, поки не буде суспільство мати справжні докази, а не вироки корумпованого суду.
     Ось так на прикладі вбивства Гонгадзе ми приходимо до висновку, що владі, яка приходила неконституційним шляхом в Україну потрібно було розбалансування всіх влад і особливо у Міністерстві Внутрішніх Справ. Адже і тепер політичний міністр неконституційно визнається КАБМІНОМ, як профі без спеціальної освіти, аби політично очолювати МВС одній партії та мати цій партії захист і кришування при виборчих оборудках. Раби не ми – Ми не раби????!


Голова Партії «ЄВРОТУРБОТА», доктор філософії
Станіслав Селіванов
 
 
Публікується у якості новини. За інформацією Політичної партії „Євротурбота“

<<назад

Сайт работает на BCMS при поддержке https://studiobrand.net